100 годин

Так приємно набирати висоту,

Відриватися від злої землі,

Я за руку тебе візьму відведу,

Там де ти ще не була напевно.

Тут на хмарах все інакше ніж внизу,

Наше ліжко то є наше небо,

Хочу сто годин з тобою і ще одну,

То на разі вся моя потреба.

Посміхнися несміло,

Роздягни свою душу,

Покажи своє тіло,

О-о-о-о-о-о.

Ми з тобою знов запалим той вогонь,

Що ніколи вже незагасне,

І відкриєм карти своїх долонь,

Хай між нами завжди буде ясно.

Твою власну географію складну,

Я хотів би вивчити напам'ять,

Тільки сто годин з тобою і ще одну,

Наркоманом твого тіла став я.

Посміхнися несміло,

Роздягни свою душу,

Покажи своє тіло,

О-о-о-о-о-о.

Дай мені сто годин, і ще одну,

Тільки сто годин, і ще одну.

Посміхнися несміло,

Роздягни свою душу,

Покажи своє тіло,

О-о-о-о-о-о.