Дешеві драми

Ми так любимо дешеві драми

З їх вигаданими діалогами,

Де актори трішки переграли

З зітханнями, криками, стогнами.

Де ми, не захоплені роллю,

У безглуздих костюмах зі скутою грацією

Від бульварного ховаємося шуму,

В обшарпаних декораціях.

Сцени ревнощів, сцени розлуки

Ми готові, ми з текстом звірилися!

Ми ніби не знали один одного,

Ми ніби випадково зустрілися.

Скоріше все скінчилося б, і ми забудемо

Свій текст і роз'їдемося по домівках,

Щоб у кадр потрапили знову не ті люди,

Яких хотілося б бачити там...

Давай поцілуй мене ніжно, наскільки ти можеш,

Сльозу витри рукавом...

Нехай старі камери вічно рвуть плівку,

Ми зможемо зіграти це знову!

Сцени ревнощів, сцени розлуки

Ми готові, ми з текстом звірилися!

Ми ніби не знали один одного,

Ми ніби випадково зустрілися.

Штучних сліз нам вистачає начебто

Треба плакати, а ми посміхаємось

Можливо, ці ролі нам не підходять

І дарма ми так сильно стараємося.

Чесно, плачуть лише ті, хто ламає та будує,

Я прошу - адже сценарій писали ви, -

Пообіцяйте, що наші герої

Наприкінці залишаться щасливими!

Сцени ревнощів, сцени розлуки

Ми готові, ми з текстом звірилися!

Ми ніби не знали один одного,

Ми ніби випадково зустрілися.

Ми так любимо дешеві драми

Зі смішними проблемами нашими.

Так, граємо ми препогано.

Ось тільки любимо по-справжньому!