Гандзя

Відшила мене і серце моє,

Окуталось в тінь і кличе тебе.

Кричати без звуку ти мої муки, були одне ціле тепер я пусте!

Тобі не до мене вже з іншим май леді, а я як той лебідь чекаю на тебе,

Моє мовчання перерву віршами, про те, як цинічно ти грала нами..

А я не вийду милий не оббивай пороги,

Бо вже своє серденько, ой віддала другому!

А я не вийду милий не оббивай пороги,

Ой до мого серденька нема тобі дороги..

Гандзя! Ти сміялась, а я милувався!

Ти погралась, а я закохався!

Не кажи що у нас нема шансів, Гандзя!

Гандзя! Ти сміялась, а я милувався!

Не зі мною шукала ти щастя,

Твої очі мені досі сняться, сняться..

Мою душу так тягне до тебе, Ганнуся,

Нап'юсь і знов приплетуся..

Ти знову сьогодні не в дусі,

До тебе лечу поки всі кєнти тусять.

Ці всі дівки такі однакові,

Ти серед них самий яскравий колір.

Знову дурниці роблю мимоволі,

Я просто хочу щоб зійшлись наші долі..

А я не вийду милий не оббивай пороги,

Бо вже своє серденько, ой віддала другому! (ой віддала другому!)

А я не вийду милий не оббивай пороги,

Ой до мого серденька нема тобі дороги..

Гандзя! Ти сміялась, а я милувався!

Ти погралась, а я закохався!

Не кажи що у нас нема шансів, Гандзя!

Гандзя! Ти сміялась, а я милувався!

Не зі мною шукала ти щастя,

Твої очі мені досі сняться, сняться..

А я не вийду милий не оббивай пороги,

Бо вже своє серденько, ой віддала другому!

А я не вийду милий не оббивай пороги,

Ой до мого серденька нема тобі дороги..

А я не вийду милий не оббивай пороги,

Бо вже своє серденько, ой віддала другому!

А я не вийду милий не оббивай пороги,

Ой до мого серденька нема тобі дороги..