Камертон

І в душі немов востаннє ніжність забринить,

Він попросить безнадійно зупинися мить.

Кольором ночі і білим вином,

І камертон моїх долонь до його скронь.

(І камертон моїх долонь до його скронь..)

Може я та, кого він так шукав,

Про яку всім так відважно мовчав.

Кольором ночі і білим вином,

І камертон моїх долонь до його скронь.

На ту саму вулицю поміж вітрин,

Прийде він знову, як завжди, один.

Ставити пастки, а там пелюстки,

Що краяли серце йому на шматки.

І в душі немов востаннє ніжність забринить,

Він попросить безнадійно зупинися мить.

Кольором ночі і білим вином,

І камертон моїх долонь до його скронь.

І в душі немов востаннє ніжність забринить,

Він попросить безнадійно зупинися мить.

Кольором ночі і білим вином,

І камертон моїх долонь до його скронь,

І камертон моїх долонь до його скронь..