Кров і вино

Вона каже мені, що я вже не молодий

Послухай, лялю, невже ти й справді живеш

Ілюзіями про цих жалюгідних, нікому невідомих

Я не побоюсь цього слова, "поетів"?

Лай-ла-лай-ла, лай-ла-лай-ла

Лай-ла-лай-ла,

Я страшенно люблю п'яну нічну веранду

В якій вона сказала, що губи мої - це лаванда

Яка нахрін лаванда?

Скільки йому в біса років?

Десять? Чи дев'ять?

Космос пахне весь зорями

В них купаєшся вся ти

Губи твої - це лаванда

Що упали з висоти

Господи, невже тобою і справді керує

Ось ця бездумна пристрасть

І зовсім не манить поважна любов?

Моя люба, не вір в риму, а слухай абзаци

Bm | Bm | A | A | G | Em | Gdim | Gdim |

Смерть не смерть, тузи і козир

І в бокалі плакало вино

Я скелет, забутий в шкіру

Ребра, зеро, казино

(Уа-уа-уа-уа)

Море крові, все встакані

Виноград і пальці - дивний сорт

Колір правди, точно знаю

Він прозорий, шкода ж як

Кістка, пальці на роялі

Дириґент чомусь без рук

Я ночую в кулуарі

То мистецтво? Тепер я!

Кров і вино, кров і вино, кров

Кров і вино, кров і вино, кров

Кров і вино, кров і вино, кров

Кров і вино, кров і вино, кров

Кров і вино, кров і вино, кров

Кров і вино, кров і вино, кров

Кров і вино, кров і вино, кров

Кров і вино, кров і вино, кров