Лети моя думо

Лети моя думо у тую хвилину,

Лети же скоріш, не барись,

Лети моя думо у тую хатину, |

Де я слухав я пісню колись. | (2)

У тій хатині жила там дівчина,

А може живе, то вклонись,

Скажи її слово болюче як рана, |

Що я вже не той, що колись. | (2)

Сумніє мій погляд, і голос мій тихне,

Морщини покрили чоло,

Поволі в неволі сивіє мій волос, |

А серце мов терен вросло. | (2)

Лети моя думо, скажи хай не тужить,

Щоб гіркії сльози не лились,

Скажи хай не тужить і іншого любить, |

Бо я вже не той, що колись. | (2)