Монашки

А я в монашки сміливо так піду,

Набридло все казав, що хочеш вже сімʼю!

І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду,

Просто далі в дорогу сама..

У залі мовчання і старі портрети, кришталі і багато вина,

Все пішло не за моїм сюжетом, в метушні танцюю одна..

Написала у серці тебе олівцем, щоб легко було стерти,

Любов засинає день за днем, я боюсь живою померти!

А я в монашки сміливо так піду,

Набридло все казав, що хочеш вже сімʼю!

І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду,

Просто далі в дорогу сама..

Сльози, як дощ для моїх внутрішніх квітів, кінець то не смерть, а

Оголила душу тепер би вдіти, зник мій потяг і стих азарт..

Сховатися б з сестрами десь далеко, відніс би вітер, як лелеку,

Я закопала сумнів, заховала страх, лишусь відлунням на твоїх вустах!

Зівʼяли ромашки в моєму саду,

Піду я в монашки себе знайду..

А я в монашки сміливо так піду,

Набридло все казав, що хочеш вже сімʼю!

І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду,

C7 N.C.

Просто далі в дорогу сама..