Моряк і зоря

Як альбатрос завмирає у небі

В морі ночує старий моряк

Шию закинув, як гордий лебідь

Сніг закружляв, закружляв як босяк

В небі з'явилась зоря...

А у порту зустрічають далебі

Шнапсом і криком стая пияк

Старий моряк бігав по греблі

Сніг закружляв, закружляв як босяк

В небі з'явилась зоря...

З неба сміялась зоря

Зник разом з нею моряк

Вибігла стая пияк

Кружляє моряк із зорьою

У сніжно-білому танці

Тепер вони неба коханці

Тепер він небес капіта—ан