Мої сестри відьми

Я прийшов з степів, неживий, авжеж

Там лишив я сльози, серед чорних веж

Мої сестри – відьми, а слова – чужі

Я шукаю помсти по усій землі

Коли я з тобою – пустеля цвіте

Але ж я піду – не шукай мене

Я дав обіцянку, що знайду його

Де б він не ховався, я проллю ту кров

Зрадою за зраду, смертю за смерть

Крок за кроком я наближаю кінець

Хоч коли з тобою – пустеля цвітe

Але ж я піду – не шукай мене

Сонце у зеніті, вітер містом дме

Кажуть, жодна куля його не бере

Очі в очі дивлячись, стоїмо із ним

Ось лунає постріл, а навколо – дим

Серед скель могила, ти прийдеш одна

Де порожнім оком спогляда труна

Та в тій домовині мене не знайдеш

Я блукаю степом, неживий, авжеж

Неживий, авжеж

Неживий, авжеж