Тартак
Не кажучи нікому
Інструменти
00:0000:00
Транспонування
0
1/8
1/8
1/8
1/8
Розмір тексту
16
BmA
Коли війна вривається у двері,
GA
Не захистять слова й печатки на
папері.
BmA
Потрібно йти, потрібно брати
зброю
GEm
І право на життя відстояти в
горнилі бою...
Bm
Одна біда пішла на захід, інша
прийшла зі сходу.
A
І знову сльози, знову страх,
знову страждання для народу.
G
Знову за спинами визволителів
A
Прийшли нові карателі та
мучителі...
Bm
То що ж робити - сидіти склавши
руки,
A
Спокійно дивитися на вбивства
та муки?
G
Чи, взявши благословення в
рідної мами,
Em
Почати боротьбу - з новими
ворогами?
BmEmBmEm
Поплач за мною мамо, коли я
загину.
BmEmGEm
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не
кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь
додому.
Тече сльоза, прогорнуючи
зморшки.
І мама молиться - "Хай поживе
ще трошки"
Вже так давно не бачить сина
свого
І ще хоч раз побачити його
живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве
питання...
Для нас це не проста війна - це
визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов
худобу,
Принижують, щоб знищити людську
подобу...
І захиститися у цих людей нема
ніяких шансів,
У них одна надія - на
повстанців...
Поплач за мною мамо, коли я
загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не
кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь
додому.
Пройдуть роки, земля загоїть
рани,
Залишаться в живих поодинокі
ветерани...
А скільки тих, що не прийшли
додому,
Лежать в своїй землі в могилах
невідомих...
Поволі наші сили тануть, і всі
ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що
програємо...
Хай перемоги наші порівняно
малі,
Та головне, що наш народ
лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не
знає, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних
просторах -
Волинських лісах, Карпатських
горах...
Поплач за мною мамо, коли я
загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не
кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь
додому.
BmA
Коли війна вривається у двері,
GA
Не захистять слова й печатки на папері.
BmA
Потрібно йти, потрібно брати зброю
GEm
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Bm
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
A
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
G
Знову за спинами визволителів
A
Прийшли нові карателі та мучителі...
Bm
То що ж робити - сидіти склавши руки,
A
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
G
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Em
Почати боротьбу - з новими ворогами?
BmEmBmEm
Поплач за мною мамо, коли я загину.
BmEmGEm
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться - "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще хоч раз побачити його живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія - на повстанців...
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах...
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Це повний текст пісні «Не кажучи нікому» — Тартак з акордами для гітари. Її також можна грати на укулеле або піаніно — перемкніть інструмент над акордами й транспонуйте тональність у будь-яку зручну.
