Ні сліз, ні ридань

Ні сліз, ні ридань, ні прокльонів,

Ні кволости дряхлих старців,

А нових сотень, батальйонів,

Твердих і незламних борців.

Єдиним могутнім поривом

Зітремо кордони Збручів.*

Держава - це кров і залізо,

Свобода - це вістря мечів!

Від Дону, Кубані й Кавказу,

До Тиси і Пруту-ріки,

Слухняні одному наказу

Повстанські залізні полки.

В неволі Дніпро і Карпати,

Гартуйте серця, насталіть,

Іде Україна могутня,

Для волі майбутніх століть.