Перейти до основного вмісту
Плач Єремії

Пластунка N

Вступ
EmDCB
EmDCD
1.
EmDCB
Так відступало твоє дитинство –
EmDCD
ставився голос, губились друзі,
EmDCB
високо в небі міцно і стисло
EmDCD
висло життя, мов сережка у вусі.
2.
EmDCD
Так ми жили – голосні й недолугі,
EmDCD
вплетені в часу стрічку трофейну,
EmDCD
блудні поборники буґі-вуґі,
EmDCD
скурвлені діти міцного портвейну.
3.
GDCD
Ти одягала військові боти,
EmDCD
бігла до школи – пенал, олівчик.
EmDCD
Все ще попереду – перші аборти,
EmDCD
татові джинси, мамин ліфчик.
Приспів
GDCD
Пластунка N (4 рази)
GDC
4.
EmDCD
Ще підіймало звивисту хвилю.
EmDCD
Срібна розгромлена клавіатура
EmDCD
ще формувала основи стилю –
EmDCD
так починалася контркультура.
5.
GDCD
З теплими гільзами "Біломору",
GDCEm
з ковдрами битих студентських акцій
GDCD
так наполегливо рвався угору
CBCD
змучений блюз твоїх менструацій.
Приспів
6.
EmDGD
Що нас єднало? Загоєні сварки
EmDGD
падали в ніч, як у воду весла.
EmDGD
Ми відкривались, творили шпарки.
EmDGD
Теплі вітри мимоволі занесли
7.
EmDGD
смуток у душі, мов мед у соти.
EmDCD
Як ми трималися, Бога ради! –
EmDGD
попри усі божевільні гризоти,
CDCD
попри задрочки радянської влади.
Приспів
8.
EmDCD
Цим і завершилось. Тлінь мажорна,
EmDCD
стишена хвиля, сутінь озерна.
EmDCD
Схиблений час розтинає, мов жорна,
CDCD
спільного досвіду темні зерна.
9.
GDCD
Тільки я знаю – між гострого віття,
EmDCD
в перенасиченій біосфері
GDCD
так лише варто вживати повітря,
GDCD
так лише слід прочиняти двері.
10.
EmDGD
Липне до уст почуття морфеми –
EmDGD
альтернативна прозора вода ця.
EmDGD
Те, що було, не розіб'єш на теми.
EmDGD
Так ми кохали. І нам – воздасться.
Приспів