Подай, дівчино, ручку на прощання

Подай, дівчино, ручку на прощання,

Може, останній вже раз.

Прийшла хвилина, час іти до бою,

Мусиш сповняти свій наказ.

Вони йшли до бою темної ночі,

А ясні зорі їм сіяли.

Гармати били, вони наступали,

Один по другому падали.

Бачив я, бачив раненого друга,

Що впав на землю ще живий.

З грудей червона кров текла рікою,

Останні слова говорив:

«Напиши до батька, напиши до

Напиши до любої дівчини,

Що гостра куля грудь мою пробила

В бою за волю України.»

Не було ні батька, не було ні неньки,

Не було ні любої дівчини.

Лиш вірні друзі його поховали

О пів до другої години.