Подай Зброю

У нас були гори, у нас були крила,

Літати би, але війною накрило...

Ти бачиш, тримаючи небо у серці

Спускаються з гір "Едельвейси!"

Як свічки у церкві - палаючі хати -

Розтрощені долі волають про плату...

Ми тих, хто наш світ

Прирікає до страти.

Йдемо штурмувати!

Подай зброю мені, брате!

Зачекай, люба, зачекай, мати,

Хлопці-Едельвейси йдуть

З ворога плату брати!

Ми вчили війну по запеклим законам,

Ми назви, як горам, дали

териконам,

Смерть недолуга розплющила зльоту

Косу об сталеву піхоту...

Якщо, хто поляже, не плачте, не треба!

Ми сходимо, наче у гори, на небо,

Проте, бережемо життя і набої!

Ідемо до бою!

Приспів |2

А нас не зламати! І, навіть, не вбити,

Тому що відродяться з попелу

квіти!

Побачиш, утримавши небо у серці,

Додому прийдуть Едельвейси!

Хто ближче до неба, той ближче до

Із вільними поруч іде перемога!

Нам доля - над іншими небо

тримати -

Працюємо, брате!

Приспів |3