Полуничне небо

Буває важко зрозуміти, чому я тут і що роблю.

А ти приносиш квіти, що назбирала вранці - я відчуваю, що люблю.

Буває довгою дорога; дерева високо ростуть.

Продершись крізь негоду, я повернусь до дому - тебе зустріну й

Полуничне небо накриває нас.

Полуничне небо відганяє час.

Ми танцюємо по колу, і Світ такий чудовий,

Коли зі мною та, що робить дзен!

Коли від відчаю і болю, мій човен йде на мілину.

Пірнаємо з тобою під ковдру кольорову - я відчуваю, що живу.

Коли не стане сил летіти крізь нескінченну пустоту.

Подивишся у очі i скажеш тихо-тихо: "Давай побудемо ще тут".

Полуничне небо накриває нас.

Полуничне небо відганяє час.

Ми танцюємо по колу, і Світ такий чудовий,

Коли зі мною та, що робить дзен;

дзен;

дзен..

Коли зі мною жінка, жінка, жінка, яка тримає дзен.

Коли зі мною жінка, жінка, жінка, яка тримає дзен.

Коли зі мною жінка, жінка, яка тримає дзен.

Коли зі мною жінка, жінка, жінка, яка тримає дзен.

Яка тримає дзен, яка тримає дзен.