Скинем светри

Знаю з вітром твої обійми,

Знає їх і цей розбитий вокзал...

Дні чекання такі повільні,

Хвилини прощання, розпачу шквал...

І як відпустити твої тонкі пальці?..

Лишилося зовсім трохи - і ти

Мене закрутила в осінньому вальсі,

Я знову забув як без тебе іти...

Чи зафіксує пам'ять дотик твій?..

Таким самотнім місто ще не було...

Зриваюся з дротів і голос мій

В автобусах холодних з вікон дує...

Я знаю як нам сняться спільні

сни

І сотні неможливих кілометрів...

Дотягнемо до сонця, до весни,

Годинники знімемо, скинем

светри!

Скинем светри...

Від диких ревнощів злечу з мостів,

Схопити хочеться й не відпускати!

Якби ж я точно знав, що твій, я твій!

Якби ж я міг без тебе засинати...

Я знаю як нам сняться спільні сни

І сотні неможливих кілометрів...

Дотягнемо до сонця, до весни,

Годинники знімемо, скинем светри!

Скинем светри... Скинем светри...

Скинем светри... Скинем светри...