Стіни

Я так хотів би жити по новому

І маю: нова дорога знову не додому

Ой мама, цей світ здавався казкою малому

Я майже звик до градів, а колись боявся грому!

Колись мене аж нудило що дні не наче копії,

А зараз би на повні груди удихнути спокою.

Як кисню, і нерви наче струни - залізні,

На них як на бандурі граю пісню..

А я навіть не знаю чи бачу тебе на яву, чи обманює голова..

І досі не знаю, міраж обнімаю,

Чи то далі доля нас звела.

Фотографії, жаль погоріли..

Поверну все щоб спогад проявити.

Коли темний день і не на небі дим порох

Чи с пустих кишень в самий будній вівторок

"Знаю в мене!" - час буде самий зліший ворог,

Коли мене біля тебе довго так нема.

А стіни в дома тепер затісні

Я вперше не вернусь на весні

Замов на радіо наші пісні

Згадай моє ім'я уві сні.

А стіни в дома тепер затісні

Я повернусь і випаде сніг

Замов на радіо наші пісні

Хай збудуться що бачили в сні.

Зеленеє - жито зелене,

Дочекайся з житом на мене

Обійму під сонцем тебе

Я прийду, як коси торкнуться стебел..