Три слова

Хто зна де, хто зна коли

Вона літала, а він писав вірші

Вірші про неї, в яких всього лиш три

Всього три слова писав від щастя і журби

Серед сміття вродливих тіл,

Поміж безкрайніх сторіз (сторіз)

У "каруселі" ці слова

Тонули, наче в морі (в морі)

Вмить забувала їх вона,

Кружляючі в нірвані

А він писав, писав

Щоб знов з'явитись на екрані

І побачить вона ці три слова,

Усміхнеться і скаже "Я готова

За тобою піти хоч на небо.

Хоч на край землі, хоч на край землі,

Хоч на край землі, якщо треба..."

Хто зна де, хто зна куди

Вона зникала, а він шукав сліди

Шукав в мережах, по темних закутках,

Куди впускають лише по золотих картках

Та все ж писав він ті слова,

В яких всього три ноти

Акорд мінориний так звучав,

Що плакали фаготи

Але між ними вже ніколи не зітруться грані

А він все пише і пише, шоб знов з'явитись на екрані

І побачить вона ці три слова,

Усміхнеться і скаже "Я готова

За тобою піти хоч на небо.

Хоч на край землі, хоч на край землі,

Хоч на край землі, якщо треба..."

Gm Cm D5 x2

І побачить вона ці три слова,

Усміхнеться і скаже "Я готова

За тобою піти хоч на небо.

Хоч на край землі, хоч на край землі,

Хоч на край землі, якщо треба..."

Хто зна де, хто зна коли

Вона літала, а він шукав сліди..