Тут були колись ми

Передавай привіти в моє останнє літо,

Коли я можу мовчки на потяг сісти,

Втекти останнім рейсом і не шукати сенсу

У цих прибитих пилом днях і врешті...

Ти цього літа так багато малюєш,

Говорю тобі пошепки, робиш вигляд - не чуєш,

Скільки ще після нас в цих фарбованих стінах

Малюватимуть світло й любов на картинах...

Передавай привіти в моє останнє літо,

Коли я можу мовчки на потяг сісти,

Втекти останнім рейсом і не шукати сенсу

У цих прибитих пилом днях і врешті...

І все написане нами рядками й піснями

Нехай летить поза очі в майбутнє

Й словами десь проросте між травою

І новими людьми, а ми були тут з тобою,

Тут були колись ми...

Все як в Кустуріци: дні за днями,

Фільми з почуттями - ти жмуришся...

Хто був тут до нас і хто прийде за нами?..

Не зчуєшся, вчора ще були,

Тепер лягли піснями... Хвилююся,

Хочеться на вихідних до мами...