Уяви собі

Уяви собі, як тишком-нишком у серці

Щось стискається, щось ошаліло несеться,

Щось не сказане до дому рідного рветься

Уяви собі, уяви собі, уяви собі...

Вона читає вірші Стуса,

А я сполохати боюся

Її тремкі засмаглі плечі на самоті

Вона читає вірші Стуса, а я її

Уяви собі так забувається дихати

Щось стискається і часом нікого кликати,

Щось не сказане під серцем буде десь

Уяви собі, уяви собі

А уяви собі, коли не встиг попрощатись

Вдвох набутися, як совість буде кусатися

На сотню літ з тобою б на обіймтися

Уяви собі, уяви собі, уяви собі...

Вона читає вірші Стуса,

А я сполохати боюся

Її тремкі засмаглі плечі на самоті

Вона читає вірші Стуса, а я її

Уяви собі, що ми могли не зустрітися

В цьому хаосі в різні боки розлетітися

Уяви собі, уяви собі, уяви собі...

Вона читає вірші Стуса,

А я сполохати боюся

Її тремкі засмаглі плечі на самоті

Вона читає вірші Стуса, а я її

Уяви собі

Уяви собі

Уяви собі...

Вона читає вірші Стуса,

А я сполохати боюся

Її тремкі засмаглі плечі на самоті

Вона читає вірші Стуса, а я її

Уяви собі