В подушках

Я стираю руки в кров, я сховав свої синці

Я втомився від розмов, мовчи, мовчи

Закопав далеко вглиб, рани всі ховаючи

Я вивчаю мову риб, мовчи, мовчи

Я не хочу більше так, все, що винен, заплачу

Як стискається кулак, кричу, кричу

Бий собі, а я нап'юсь, так, щоб сильно, досхочу

Голос сів, а я чомусь, кричу, кричу

Не витримую, задихаюсь я

Зранку з іншою прокидаюся

Тільки запах твій в моїх подушках лишається

Ти хотіла так, посміхаєшся

Бути з іншим ти намагаєшся

Тільки запах мій в твоїх подушках

В глибині я чую біль, не рятує звичний дим

Я доклав усіх зусиль, не йди, не йди

Я благаю: залиши номери свої, сліди

Це кінець, я вирішив: не йди, не йди