ЯНГОЛ. АНТЕНИ.

Міцно тримайся за вікна, чиясь солодка цікавосте

На моєму даху вже давно нічого не росте.

Трос відв’язали були і дім мій відчалює

На глибину, де щось та й чекає

Пр.

Тихо ж бо, мій янголе, бо вже не сила.

Он скільки вільних антен

Пустило коріння в небо, ген!

Моя, чомусь, не пустила..

Досить вологих очей, вимрієш нового друга

А твої ще сильні крила

Стрінуть чиїсь червоні вітрила.

Якір підняли були і дім покидає пороги

Щось дощить в мені, але кличуть дороги.