з-під вражої охрани

З-під вражої охрани втекли два отамани,

Зірвалися соколики на волю,

Поблизу гуляй-поля, в болотах зупинились,

У хаті біля старої верби.

Обидва всі у ранах, махновські партизани

Вціліли після розстрілу в Криму,

Хильнули трохи смаги тай пісню затягнули

Про батька та про доленьку лиху.

Гей, друже, гей, брате, болять мої рани,

А в грудях ще дужче нас пече:

Навіщо, навіщо козацькі отамани

Москаликам підставили плече?..

Не вірте ви червоним, не вірте комунякам,

Слова їх - що полова на вітру

Ми Врангеля здолали, ми Перекоп узяли,

За них ми тую виграли війну.

За подвиги наші чекістські комісари

Могилами віддячили в степу,

Було нас сорок тисяч, а стало вісім сотень,

Що вирвались із пастки у Криму.

Мій, друже, мій, брате, скажи всьому народу,

Що нам оті москалі не брати.

Ми билися за волю, вони ж за - нові тюрми

Із Леніним і Троцьким на чолі.

З-під вражої охрани втекли два отамани,

Зірвалися соколики на волю,

Поблизу гуляй-поля, в болотах зупинились,

У хаті біля старої верби.