З якого ти поверху неба?

Щоб так скорився світ — буває раз в ніколи,

Як я зустрів тебе, планети стали в ряд.

Ти чистий Божий плід і я молю відколи,

На небі янголи звели космічний долепряд.

Твій стиль, твоя манера, моя прекрасна Венера,

Я тобі у коси заплітаю рядками зірки.

Твоя свята душа, чистий прояв етера,

І я всім демонам лишу плітки!

Дай мені шанс, я віддам все, що маю,

Свої струни і ноти, я тобі тільки світ свій відкрив.

Дай мені час — це не просто кохаю,

Я завжди буду поруч, щоб життя не підрізало крил.

Я не знаю, з якого ти поверху неба,

Ти ж до мене спускалась десятками років!

Щоб зі мною відчути людські потреби,

Ти навіщось свої крила змінила на кроки?

Крила змінила!

Найбільший скарб в житті — знайти свою людину,

Хто почуття не розгубив — той справжній багатій!

Ти не миттєва сторіс — ти моя половина,

Моя увага, моя любов і повага тій - що!

Завжди була поруч, коли так важко було,

Завжди говорила, що ми всім бідам на зло. (у-о!)

Пройдемо всі сюрпризи долі,

Були кризи, були сльози, було сказано щось

Я не знаю, з якого ти поверху неба?

Але хочу лиш до тебе, до тебе, до тебе.

Я не знаю, чи даси мені своєї згоди,

Та я вчинками до тебе вистеляю сходи..

Я не знаю, з якого ти поверху неба,

Ти ж до мене спускалась десятками років!

Щоб зі мною відчути людські потреби,

Ти навіщось свої крила змінила на кроки?

Я не знаю, з якого ти поверху неба,

Ти ж до мене спускалась десятками років!

Щоб зі мною відчути людські потреби,

Ти навіщось свої крила змінила на кроки?

Крила змінила..

Крила змінила..