Зовсім не боляче

Вечори пусті як концертні зали

Чорні списки, відчай, таблетки, сніг

На хресті весна, на мені ліс шрамів

Й ти зробила те, чого я не зміг..

Тож цілуй з кимось іншим безкрає небо

Поки київські протяги ніжать мій сум…

І зовсім не боляче - просто немає мене…

Без твоїх обійм… Без твоїх й повір…

Зовсім не боляче – й з часом усе мине

Але я б хотів… я би так хотів

Повернутись туди де ми вдвох… де ти ще моя..

Пізно

Якось потрібно рухатися далі. Жити своїм життям

Тримати в руках себе і не писати ночами тобі, жалітись

Всміхатися іншим, впиватися до крику спізнілим своїм каяттям

Стояти під вікнами нашими й більше не знати куди подітись

Содом і Гомора, блукаю по колу, і гордість твоя не здає цей бій

Й зірки, що упали під ноги, на небо вернути немає змоги

Ніхто так як я не любитиме руки твої – й передайте їй

Так шкода, що в нас відтепер з нею різні дороги…

І зовсім не боляче - просто немає мене…

Без твоїх обійм… Без твоїх й повір…

Зовсім не боляче – й з часом усе мине

Але я б хотів… я би так хотів

І зовсім не боляче - просто немає мене…

Без твоїх обійм… Без твоїх й повір…

Зовсім не боляче – й з часом усе мине

Але я б хотів… я би так хотів

Повернутись туди де ми вдвох… де ти ще моя..

Пізно

Має все початок і сумний фінал

Від руки пишу, почерк мій впізнаєш

Чорні списки, відчай цілить наповал

Відпустила ти, я ж не відпускаю