Нестримна течія

Зникло наше "Бути, чи не бути",

Ген, за гори журавлями одпливло...

І тепер не знаю як забу-ти

Те, чого ніколи не було.

Щирий сміх торкався вуст твоїх,

Щирий сміх, як перший сніг,

Та днів нестримний біг, та днів нестримний біг,

Змести повік не зміг той перший сніг...

В мріях ти була завжди моя,

В мріях я повік був твій,

Та часу течія, нестримна течія,

Лишила давній біль в душі моїй...